Зелений горошок - продукт популярний у всьому світі, адже він може бути і самостійною стравою, і закускою, й інгредієнтом, що надає цікавого смаку салатам, супам та іншим рецептам. Із горошку роблять навіть ковбасу (веганську). Та і який Новий рік без зеленого горошку та фірмового “Олів’є”. Давайте сьогодні дізнаємося більше про горошок, який навіть при заморожуванні не втрачає своїх смакових та поживних властивостей.
✦ Достовірно невідомо, коли саме люди вперше почали споживати горох у їжу. Найдавніше насіння, знайдене археологами, стосується аж Кам’яного віку. Знайшли його на території сучасних Швейцарії, Хорватії, Греції та Німеччини. Однак, вчені встановили, що саме горох - перший овоч, який люди почали спеціально вирощувати для харчування. Це відбулося 5 000 років тому.
✦ Сьогодні у світі відомі 7 видів гороху. Посівний вид - той, який споживається у їжу, може вирости до 2 м у висоту (позаяк, казка про чарівні боби у чомусь має сенс). До речі, раніше люди їли цей продукт переважно у стиглому вигляді, а популярний сьогодні нестиглий - зелений - горошок почали споживати тільки у 17 столітті.
✦ Зелений горошок - багате джерело легкозасвоюваного рослинного білка, вітамінів та антиоксидантів. У ньому мало калорій (73 ккал у 100 г), проте багато клітковини, яка сприяє очищенню організму. Окрім того, регулярне споживання цього овочу знижує ризик утворення тромбів, сприяє виведенню жовчі, зміцнює м’язи та кістки і серцево-судинну систему. А ще горошок заряджає енергією та посилює імунітет.
✦ Найбільше у світі гороху вирощується в Китаї, Канаді та Росії - сумарно ці країни виробляють половину світового врожаю цього продукту. Втім, це не зменшує любов до овочу в інших країнах світу. Наприклад, у Франції якось була справжня манія на горох - його їли чи не щодня і королі, і прості люди. А в Польщі страва з гороху була основним частуванням на весільному столі: головні винуватці свята навіть виконували весільний танець, тримаючи у руках миску гороху.
✦ Ви мабуть чули про такий вид покарання, як “стояння на горосі”? Виявляється, що його придумали у Великобританії з метою покарання дітей та дрібні та великі пустощі. Однак, як виявилося, стояти на горосі важко тільки перші 30 секунд, а потім коліна чи п’яти звикають.